Ляльковий театр | Музей театру 20 ст.

Театр ляльок — це театральне видовище, в якому діють ляльки (можуть варіюватися за розмірами і формами,

наприклад, бути об'ємними або пласкими), що рухаються за допомогою акторів. Здебільшого актори, які керують ляльками, сховані або замасковані від глядача, однак останнім часом набув поширення театр ляльок «вживу» — коли глядачі здатні побачити, як відбувається процес керування ляльками.

Основною ідеєю театру ляльок, в незалежності від його виду і форми, є здатність за допомогою ляльок створити виставу,

що може бути розвагою (майже завжди), культурною подією з дидактичним, інформаційним або іншим акцентом (функціональна сторона театру ляльок, театру і взагалі мистецтва). За допомогою ляльок актори театру ляльок (називаються лялькарі) здатні створити яскраві образи, передати характерні риси людського характеру і/або форми поведінки, актори вкладають в «уста» ляльок (а подеколи і без слів, а лише грою) повчальний зміст, важливу інформацію або навіть соціальні маніфести.

Крім гри ляльок у ляльковій виставі, зазвичай, існує голосовий супровід — це найчастіше «озвучування» ляльок (їхні

ролі, які, знову ж таки, найчастіше читають лялькарі, подеколи інші особи або одна особа), також у ляльковій виставі може бути оповідання (роль оповідача), що може бути як на виду глядачів, так і поза їх очима. Дуже часто, особливо в національних театрах ляльок, вистави відбуваються під акомпанемент музичних інструментів, з використанням інших видів традиційного мистецтва тощо.

Різноманіття форм і характеру вистав театрів ляльок обумовлено найчастіше національними традиціями (так, у деяких

країнах театр ляльок був першим і тривалий час навіть єдиним) видом театрального мистецтва), а також специфікою драматургічних завдань, що стоять перед акторами, умовами, в яких відбуваються вистави та взаємозв'язком з іншими видами мистецтва (графіка, народна іграшка, скульптура, театр масок тощо).

Головною ж неодмінною рисою будь-якої лялькової вистави є вміння розважити глядачів, а часом не лише спонукати

посміятись, а й поміркувати.

Перший професійний театр ляльок в Україні

У 1921 році в Чернігові був створений перший професійний театр ляльок в Україні. Він навіть мав свій невеличкий

стаціонар, а в його репертуарі були вистави і для дітей, і для дорослих. Тобто він був театром для всіх глядацьких категорій.

На жаль, доля першого професійного театру ляльок у Чернігові не склалася. Проіснувавши декілька років, він щез. Чи

тому, що його організатор і творчий керівник, німець за походженням, Віктор Швембергер назавжди покинув Чернігів…Чи тому, що в місті не було належних можливостей, бажання та уваги до його творіння…Швидше друге, бо театри, створені Швембергером в інших містах, існують і до нашого часу.

На сцені цих театрів можна і сьогодні побачити спектаклі Швембергера «Маша і ведмідь», «Ревізор» (див. Фото),

«Петрушка», «Мисливець Талас» і деякі інші.

Віктор Швембергер розробив власний творчий метод. У його спектаклях лялька не просто іграшковий персонаж, а

сценічний двійник актора. Він радикально змінив уявлення про ляльковому театрі як про забаву для дітей, на його спектаклі із задоволенням приходили і дорослі. За це сучасники охрестили майстра чарівником - провідником у світ лялькової казки.

Швембергера називають інженером-лялькарем - він розробив конструкцію біомеханической ляльки, яка імітує рухи

людини. Сьогодні «актори», створені за кресленнями Віктора Швембергера, дбайливо зберігаються в Музеї театральних ляльок ГЦТК Сергія Образцова.

Віктор Швембергер

Вистава "Маша і ведмідь"

Ляльки театру Швембергера

Вистава "Петрушка"

Київський державний академічний театр ляльок

Київський академічний театр ляльок — найстаріший театр ляльок України, заснований у жовтні 1927 року при

Київському театрі для дітей їм. І.Франка (нинішній Театр юного глядача на Липках) за ініціативою народного артиста України О.І.Соломарського та І.С.Дєєвої. Перший театральний сезон було відкрито двома виставами — «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим в інсценізації П. Щербатипського.

Щасливі роки напруженої творчої праці перервала війна…

Вже в 1946 році у визволеному Києві відбувається перша повоєнна вистава театру. До дітей повернувся улюблений

колектив, який того часу очолювала М.І. Тобілевич, дочка І. Карпенка-Карого. Великою популярністю користувалась у киян вистава для дорослих «Чортів млин» Я. Дрди та І.Штока у постановці О. Сумарокова.

Великі творчі успіхи та здобутки театру підтверджує отримання у 1946 році І Премії на Всеукраїнському огляді театрів

ляльок, на якому було показано виставу «Вовк та семеро козенят» у постановці Я. Жовинського.

З 60-х років художнє керівництво театру здійснює учень професора М.М.Корольова, народний артист України,

заслужений діяч культури Польщі Ю.І.Сікало.

За ініціативою Ю.І.Сікало при театрі було відкрито студію з підготовки акторів-лялькарів, а при Київському коледжі

естрадно-циркового мистецтва — спецкурси «Актор з лялькою на естраді» та «Актор тетру ляльок».

Надзвичайно високий професійний рівень акторського складу театру дозволяє здійснювати будь-який задум режисера і

драматурга. Результатом щоденної наполегливої і напруженої праці творчого колективу театру є великий репертуар, де представлені кращі здобутки української та світової лялькової драматургії.

О. Соломарський

І. Дєєва

"Замок на горі" у Києві

Вистава "Дюймовочка"

Міжнародні фестивалі лялькарів

Ужгород - фест

В Україні організується і проводиться низка популярних Міжнародних фестивалів

лялькарів, зокрема «Інтерлялька» (м. Ужгород).

Його організатором та ініціатором проведення був Олександр Туряниця —

заслужений працівник культури України. В Ужгороді Міжнародний фестиваль для дітей «Інтерлялька» вперше відбувся в жовтні 1990 року. Фестиваль включений до Міжнародної асоціації діячів театрів ляльок світу (УНІМА), що значно розширює можливості гастролей за кордоном, сприяє обміну досвідом та популяризації театрального мистецтва далеко за межами України. Фестиваль дає поживу для театрознавчих думок.

Понад 180 акторів лялькових театрів з різних країн світу і міст України

зустрічаються на щорічному фестивалі «Подільська лялька», який гостинно приймає Вінницький театр ляльок з 1999 року.

Головна мета Фестивалю – активізація розвитку мистецтва театру ляльок,

пропаганда та збереження кращих зразків всесвітньої і української класики мистецтва театру ляльок; національних традицій; популяризація сучасного мистецтва театру ляльок серед широких верств суспільства, нових напрямів в сучасному мистецтві театру ляльок; культурного і естетичного виховання юного покоління на кращих зразках світового і національного мистецтва.

Програма Фестивалю складається з конкурсної програми, яка передбачає

перегляд представлених на Фестиваль творів, їх оцінку професійним журі, і поза конкурсної програми – перегляду вистав, які не оцінюються журі, а також інших культурних заходів.